«Посвіт пам'яті»: Вшанування героїзму загиблих медиків України

«Посвіт пам'яті»: Вшанування героїзму загиблих медиків України
Орден Святого Пантелеймона ініціював проєкт «Посвіт пам'яті», покликаний вшанувати медичних працівників, які загинули, виконуючи свій професійний обов'язок під час російської агресії. Орден Святого Пантелеймона є найвищою громадською нагородою в медичній спільноті, яка з 2017 року відзначає найкращих фахівців галузі за їхній професіоналізм, відданість та гуманізм.
Проєкт «Посвіт пам'яті» — це не лише архів історій, а національна місія зі збереження пам'яті про героїзм, жертовність та безмежну відданість професії, що рятує людські життя. Це символ національної вдячності та визнання подвигу медиків, які ризикували собою до останнього подиху. Проєкт має на меті не лише документування імен тих, хто пожертвував собою, а й надання підтримки їхнім родинам, а також формування морального орієнтиру щодо важливості медичних працівників як на полі бою, так і в цивільному житті.
Цілі проєкту:
-
Віддати шану загиблим медикам, які працювали до останнього подиху.
-
Підтримати родини загиблих, створивши для них простір визнання та поваги.
-
Закарбувати імена героїв у національній історії через встановлення меморіальних знаків, заходи вшанування та інформаційні кампанії.
-
Масштабувати проєкт в Україні та за кордоном, щоб світ знав про подвиг українських медиків. Закордонні ради Ордену Святого Пантелеймона сприятимуть поширенню "Книги пам'яті", залученню міжнародної підтримки та організації пам'ятних заходів у країнах з українською діаспорою.
-
Створити фонди підтримки родин та дітей загиблих медиків.
День вшанування загиблого медика:
Пропонується встановити День вшанування загиблого медика 10 липня, за два тижні до 27 липня – Дня Святого Пантелеймона (покровителя лікарів) та офіційного Дня медичного працівника. Це створить логічний зв'язок між днем пам'яті та днем шани до професії загалом, а також дозволить організувати повноцінний двотижневий період інформаційних кампаній та заходів.
Пропозиції заходів у рамках Дня вшанування:
-
Символічні акції:
-
Білий халат як символ пам'яті: У всіх медичних закладах країни будуть встановлені порожні стільці з білими халатами та фотографіями загиблих медиків. Білий халат символізує самопожертву та готовність до служіння, а порожнє місце вказує на відсутність людини, яка більше не зможе рятувати життя.
-
Звуковий сигнал: У визначений час по всій країні в лікарнях та медичних установах звучатиме короткий сигнал (удар серця) як знак вшанування загиблих медиків.
-
Символічні білі свічки: У лікарнях, університетах та публічних місцях можна розмістити білі свічки пам'яті (реальні чи цифрові).
-
Меморіальні ініціативи:
-
Встановлення уніфікованих пам'ятних табличок у медичних установах та навчальних закладах, де працювали або навчалися загиблі медики.
-
«Тиха хода» студентів медичних закладів у білих халатах на знак пам'яті про загиблих.
-
Національна інформаційна кампанія «Світло їхніх сердець живе у кожному врятованому житті»:
-
Запуск національної інформаційної кампанії в медіа та соцмережах.
-
Створення документального фільму або серії відеоісторій про героїчних медиків.
-
Створення інсталяцій на центральних площах з фотографіями загиблих медиків.
-
Транслювання коротких відеороликів про подвиг медиків на цифрових рекламних площинах.
-
Розміщення банерів на зовнішніх рекламних площинах із зображеннями загиблих медиків відповідно до регіону.
-
Створення цифрової та друкованої Книги «Посвіт Пам'яті»:
-
Розробка порталу пам'яті, де кожен може знайти історії загиблих медиків.
-
Випуск друкованого видання «Посвіт Пам'яті» з історіями та свідченнями колег і родичів.
-
Заходи, спрямовані на вшанування подвигу та підтримку родин:
-
Створення благодійного фонду допомоги.
-
Організація системної допомоги дітям загиблих медиків.
-
Проведення заходів для родин загиблих медиків, аби вони відчували підтримку держави та суспільства.
Проєкт «Посвіт пам'яті» має потенціал стати не лише національною, а й міжнародною ініціативою, привертаючи увагу світової спільноти до героїчної місії медиків.
Вартові життя, що віддали своє
З перших днів повномасштабного вторгнення Росії в Україну медичні працівники опинилися на передовій — буквально і метафорично. Вони рятували військових і цивільних, працювали в умовах постійної небезпеки, під обстрілами, в окупації, в польових госпіталях, евакуаційних автомобілях і під завалами зруйнованих лікарень.
Повномасштабна війна в Україні триває з лютого 2022 року. У цей важкий час на захист життя стали тисячі медичних працівників — лікарі, медсестри, фельдшери, санітари, водії швидкої допомоги, волонтери. Вони рятували інших під обстрілами, в польових умовах, у зруйнованих лікарнях — і багато з них віддали за це власне життя.
Загальна статистика втрат (2024–2025):
-
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), станом на квітень 2024 року:
-
128 медичних працівників загинули;
-
понад 288 — отримали поранення;
-
було зафіксовано 1 682 атаки на систему охорони здоров’я в Україні.
-
Станом на травень 2025 року:
-
загалом щонайменше 200 медиків загинули від початку повномасштабного вторгнення;
-
серед них 58 — працівники екстреної медичної допомоги (швидкої);
-
понад 600 автомобілів швидкої допомоги було знищено або пошкоджено;
-
122 медики служби екстреної допомоги зазнали поранень.
Ці цифри є лише частиною страшної реальності — адже бойові дії, тимчасова окупація та постійні обстріли ускладнюють повноцінний облік усіх втрат серед медиків.
Медичні працівники — це тилові герої, які, не зважаючи на небезпеку, залишаються на посту, часто ціною власного життя. Їхня самовідданість та професійна честь заслуговують на найвищу повагу.
Закликаємо всіх мешканців нашої громади вшанувати пам’ять загиблих хвилиною мовчання та дякувати живим медикам за щоденну працю.
Серед загиблих — представники всіх медичних професій:
-
Лікарі швидкої допомоги — гинули під час обстрілів карет швидкої на виїздах.
-
Фельдшери та медсестри — під час евакуації поранених із поля бою.
-
Військові медики — в перших рядах на фронті, рятуючи життя захисників.
-
Цивільні лікарі — у зруйнованих лікарнях, при авіаударах, під час окупації.
-
Медичні волонтери — загинули, доставляючи допомогу у гарячі точки.
Приклади трагедій:
-
У квітні 2022 року російська армія обстріляла карету швидкої допомоги на Луганщині, загинули лікар і водій.
-
У Маріуполі внаслідок бомбардування загинуло понад 20 працівників медичних закладів, які відмовилися залишити місто.
-
У Херсонській області медики продовжували працювати під окупацією, деяких з них викрали або вбили.
Герої без зброї, але зі щитом людяності
Медики — це ті, хто завжди поруч із пораненим, стражденним і зневіреним. Їхній внесок у нашу перемогу — неоціненний. Імена загиблих мають бути збережені в національній пам’яті.

