Особливості удобрення та догляду за зерновими культурами

Протягом весняного періоду

Квітень для агрономів означає час початку весняно-польових робіт. Елементи живлення, як відомо, здатні потрапляти в рослину виключно в розчиненому вигляді, тому важливого значення набуває проведення підживлень у строки, коли рослини можуть максимально використати поживні елементи, розчинені у вологому ґрунтовому середовищі.

Першою операцією, що виконується в рамках весняного догляду за посівами озимих культур є їх підживлення азотними добривами з використанням 30-40% від загальної норми азоту. Це надзвичайно важливий захід, адже саме він забезпечує активний старт рослин навесні.

Застосовують два способи проведення прикореневого підживлення: врозкид та у рядки. В обох випадках добрива вносяться лише при настанні фізичної стиглості ґрунту, тобто після відновлення весняної вегетації озимих, після підсихання верхнього шару ґрунту. Фізичну стиглість можна легко визначити органолептично: вона настає, якщо ґрунт не липне до рук, а при розминанні розсипається. . Втім, ефективність підживлення врозкид проявляється лише за випадіння опадів після проведення операції. За відсутності опадів добрива, які потрапляють на поверхню сухого ґрунту, не розчиняються, в результаті чого поживні елементи не потрапляють до кореневої системи рослин.

Серед видів добрив, які застосовуються у весняне підживлення, більшість аграріїв перевагу традиційно віддають аміачній селітрі, оскільки має високу розчинність, а отже, і добру проникність у ґрунтове середовище. Так, з азотних добрив, крім селітри, можна застосовувати карбамід. Недоліком сечовини (карбаміду) є те, що біурет, який утворюється при її розкладі, спочатку може призводити до часткового пригнічення рослин озимих. Натомість коренева система рослин озимих спроможна більш тривалий час використовувати азот із сечовини, ніж з селітри. Тому карбамід бажано застосовувати при позакореневому підживленні.(оприскування) Крім азотних, у прикореневе підживлення можна застосовувати також комплексні (азотовмісні) добрива. Але в умовах недостатнього зволоження ефективність комплексних добрив, порівняно з простими азотними, знижується, оскільки розчинність сполук фосфору та калію значно менша, ніж азоту. Проте малорозчинні комплексні мінеральні добрива, які вносилися під озимі зернові культури, використовуються наступними культурами у сівозміні, тому їх внесення є цілком виправданим.

Друге підживлення(під час виходу рослин у трубку) - продуктивне - сприяє кращому росту бокових стебел, які за продуктивністю наближаються до головного стебла, використовуючи 40-50% загальної норми азоту . Воно найбільше впливає на врожай зерна. До його проведення потрібно внести гербіциди, щоб не допустити засвоєння азоту бур'янами.

Під час третього підживлення (в період від початку фази колосіння до наливу зерна) вносять азот з розрахунку 1 кг на 1 ц запланованого врожаю. Це збільшує тривалість активної діяльності верхніх листків, підвищує інтенсивність фотосинтезу, зростає маса 1000 зерен. Впливає на врожайність і якість. Чим пізніше проведено підживлення, тим менше азот впливає на врожайність і більше на якість. Для встановлення доцільності проведення цього підживлення використовують дані діагностики.

Отже, враховуючи наведені рекомендації, та при зваженому творчому підході до проведення весняного підживлення можна сподіватися на одержання високої урожайності озимих зернових культур. Останнім часом сільгоспвиробники часто застосовують біологічні методи захисту рослин.

Тому важливим компонентом біологізації рослинництва є застосування мікробіологічних препаратів для захисту рослин від хвороб і шкідників, стимулювання розвитку і росту рослин. В звязку з цим ДУ»Волинська обласна фітосанітарна лабораторія налагодила вирбництво цих біопрепаратів. Зокрема таких як Планориз ВЛ і Триховерін, які застосовуються для передпосівної обробки насіння,а також для обприскування у період вегетації зернових і зернобобових культур,овочевих, плодових культур, винограду ,суниці,картоплі.Механізм дії їх полягає в тому,що бактерії потрапляючи в грунт з обробленим насінням,активно заселяють кореневу систему рослин,продуктивність ферменти та антибіотики, фітоалексини (речовини,що сприяють підвищеннюімунітету вегетуючих рослин),стимулятори росту,ферменти,антибіотики,органічні кислоти,сідерофори (зєднання,що здійснюють звязування і транспортування в клітини бактерій іонів заліза,що призводить до обмеження розвитку фітопатогенів і поліпшення росту рослин).На вегетуючих рослинах пригнічують гнилі та патогенну флору. Ефективним є поєднання Планоризу ЛВ в бакових сумішах з стимуляторами росту(Гроус1,Гроуз2),з біологічними (зокрема Фунгістопом (Триховеріном))та хімічними (крім мідь та ртутовмісними) препаратами,з кореневими та позакореневими підживленнями.Крім того Планориз ЛВ можна застосовувати при обробці зернових культур гербіцидами. УВАГА! Замовити або отримати додаткову інформацію по біопрепаратах можна в Державній установі «Волинська обласна фітосанітарна лабораторія» за адресою: смт.Ратне,вул..Нова,86 «Приміщення районної ветлікарні») т:0673926390